Голодомор 1932–1933 років — одна з найтрагічніших сторінок в історії України. Це не просто минуле — це наш біль, наша пам'ять і наш обов’язок перед мільйонами невинно загублених життів. Щороку наприкінці листопада ми схиляємо голови у скорботі, згадуючи тих, хто став жертвами геноциду, спрямованого проти українського народу.

Для студентів та викладачів нашого коледжу цей день — нагадування про важливість людяності, взаємопідтримки та відповідальності перед власною історією. Ми вшановуємо тих, хто не дожив, не доїв, не дочекався. Тих, чиї голоси були навмисно заглушені, а долі — зламані.

Напередодні пам’ятної дати зі студентами нашого коледжу кураторами груп було проведено інформаційні заходи, під час яких молодь ознайомились з історичними фактами Голодомору, переглянули документальні матеріали, усвідомили значення збереження національної пам’яті. Такі заходи допомагають здобувачам освіти глибше усвідомити масштаби трагедії й важливість протистояння будь-яким проявам тоталітаризму.

В цей пам'ятний день освітяни коледжу приєдналися до загальнонаціональній хвилині мовчання зі вшанування пам’яті жертв Голодомору, яка проходила під гаслом «Де б ти не був, запали Свічку пам’яті». На підвіконні своїх домівок вони створили пам`ятні композиції, запалили свічку, на хвилину зупинилися, задумались, переосмислили цінність свободи, хліба й життя.

Вшанування цього дня - це пам’ять не про минуле. Вона про майбутнє, яке ми творимо, розуміючи, що трагедії такого масштабу ніколи не повинні повторитися.

Пам’ятаємо!