2 жовтня відбулася особлива, щира й дуже важлива зустріч за круглим столом здобувачів освіти та викладачів Луганського національного університету імені Тараса Шевченка та Кадіївського педагогічного фахового коледжу з українським воїном.

Це була зустріч не просто з бійцем, а з людиною, яка пройшла надзвичайно важкий шлях: захист України, участь в АТО, повномасштабна війна, полон і довгі місяці випробувань. Воїн поділився своєю історією мужності, незламності та повернення до життя.

Та, мабуть, найбільше вражає історія його родини — історія любові, віри й очікування. Його родина була поруч у найважчі моменти, чекали, вірили й не втрачали надії на повернення найдорожчої людини.

Під час зустрічі говорили про силу духу, ціну свободи, підтримку рідних, силу любові та незламність українського народу. Про те, як важливо залишатися людиною навіть тоді, коли життя випробовує на міцність.

Особливо цінним було спілкування студентів та можливість почути живу історію, поставити запитання, відчути щирість і силу людини, яка пережила полон та повернулася додому.

Ця зустріч залишила багато думок і почуттів. Вона ще раз нагадала: за кожним воїном стоїть родина, яка чекає, молиться і вірить. За кожним днем нашого життя — чиясь мужність і жертовність.

Щиро дякуємо за відкритість, довіру та можливість почути їхню історію.

Нехай усі, кого чекають вдома, повертаються до своїх родин живими й неушкодженими.

Нехай любов, віра і надія завжди перемагають.

Пам’ятаємо. Віримо. Чекаємо. Дякуємо нашим захисникам.